Рецепт із книги Євгенії Димової «Смак літа». Солодка, солодка казка, яка була наяву: сосновий бір, сонячні промені ніжно ковзають по листі, кущі лісової малини, посипані ягодами... Ти одягаєш на кожен пальчик руки ягідку і з'їдаєш по одній. А потім ще й ще.
Малина, володарка титулу «Міс лісів», втім, вирізняється примхливим характером. І змагається цього хіба що з «Міс садових ділянок» — полуницею. Обидві панночки поводяться при варінні непередбачувано, і мало кому з першої спроби вдається отримати ласощі з ідеальною консистенцією та текстурою. Для норовливих ягід (у компанію до них суниця) важливо забезпечити широкий таз, повільний вогонь і варити варення малими порціями.
Малину очистіть від хвостиків, пом'яті ягідки відкладіть на компот. Щільні ягоди подрібніть блендером.
У таз влийте яблучний сік, додайте цукор, доведіть до кипіння.
Охолодіть до кімнатної температури.
Викладіть у таз ягоди і знову на повільному вогні доведіть до кипіння (але не кип'ятіть!).
Готове варення розкладіть у банки, дайте повністю охолонути. У кожну зверху покладіть кружечок пергаментного паперу, змочений у горілці, закрийте кришками. Зберігайте у прохолодному місці.