З усіх бобових сочевиця — найбагатший, найтонший і найподатливіший суб'єкт. Не дарма саме за сочевицю було продано біблійне первородство. Втім, це, звичайно, перебір, але справа давня, буває. Сочевиця здатна підлаштуватися під найскладніші, найвигадливіші смаки — на кшталт рокфору або горгонзоли. І при цьому не втратити свого характеру.
У цьому рецепті є дуже привабливий фактор часу. Рецепт дуже швидкий. І сочевицю тому тут простіше використати вже готову з банки. Наприклад, Grand Jury або "Бондюель". Замість горгонзоли можна використовувати рокфор або будь-який інший сир із блакитною пліснявою.
Дрібно нарубані цибулю та часник злегка обсмажити на суміші оливкової та вершкового масел у глибокій сковороді. Так, щоб вони розпустили на кухні свої аромати, але ще й не думали бронзовіти від жару. Змішати їх із вилученою з банки сочевицею (зайву рідину, той самий «натуральний сік», слід без жалю злити).
Перемішати сочевицю з цибулею та часником. Заважати ретельно і дбайливо, намагаючись не перетворити вміст сковороди на кашу. Найкраще використовувати для цього силіконову лопатку.
Як тільки сочевиця прогріється так, що почне трохи побулькувати, ввести в сковороду сік одного лимона, всипати рубану петрушку і розібраний на дрібні шматочки скибку горгонзоли. Ретельно перемішати масажними рухами, щоб розплавлений сир рівномірно розподілився в товщі сочевиці, і подавати до столу. Солити не треба. Як правило, горгонзолу – достатньо солоний сир, щоб натуральної солі не знадобилося.