У сотейник скласти усі інгредієнти. Я використала цукрову пудру, можна й простий цукор, тут це не критично. (Якщо братимете коричневий цукор, враховуйте це під час очікування потрібного кольору). Якщо не любите мед – міняйте його на сироп глюкози, агави чи щось подібне.
Далі потрібно поставити сотейник на середній вогонь та чекати. Нас цікавить момент, коли олія розтопиться і всі інгредієнти змішаються. І ось тепер найцікавіше. Якщо до цього ви перемішували інгредієнти – зараз зупиніться.
Далі потрібно просто спостерігати за процесом. Якщо є термометр, нам потрібно отримати температуру карамелі 122–123 градуси. Любіть, щоб гірчило і було твердо — вбивця пломб виходить за 125–128 градусів.
Перший варіант, якщо термометра немає, - довіритися окоміру. Другий - опускати краплю карамелі в холодну воду і двома пальцями скочувати кульку - якщо кулька пружна і добре скочується (не прилипаючи) - все готове. Вилити карамель у форму, вистелену пергаментом. Тут підходить будь-що, у чого є бортики. Висота приблизно 1-1,5 см, більше не варто робити.
Десь через 3 години карамель варто поставити у холодильник. Вона остаточно схопиться. Після цього просто мокрим ножем розрізати карамель на цукерки. Якщо вона сильно застигла – потрібно нагріти ніж у окропі, але не сильно. Цукерки можна посипати пудрою, мигдальним борошном або сіллю - зараз це модно і, що казати, смачно. Я вперше робила базовий варіант.
Карамель виходить дуже ніжною, безпечною для пломб. При цьому відчувається вершково-медовий смак.