Салат З Різнокольорового Радикьо З Печеним Буряком Та Апельсиновим Вінегретом

Веронський радиккьо (radicchio di Verona) — його вишнево-червоне листя з білими прожилками утворює невеликий розкритий качан. Використовується у салатах, а й у класичних італійських гарячих стравах, наприклад, у пасті, різотто, поленте (при теплової обробці втрачає значну частину своєї гіркоти). Тревізський радиккьо (radicchio di Treviso) — його рожеве або темно-вишневе вузьке листя згорнуте в тугу голівку, схожу на подовжений бутон з білими ребрами, що яскраво виступають. При покупці треба вибирати щільні, міцні головки (не менше 300 г вагою) з темно-вишневим, майже фіолетовим листям, з дрібними білими жилками (його особливо добре смажити на грилі з скибочками сиру). Радиккьо з Кастельфранко (radicchio di Castelfranco) — нагадує гігантську ніжно-зелену квітку троянди, що напіврозпустилася, в червону і пурпурову цяточку (листя використовують для приготування рулетів з телятини і салатів). Радиккьо ді Кьоджа (radicchio di Chioggia) - цей барвисто і строкатий ендівій родом з однойменного острова під Венецією найменш відомий.