Салат Із Дикого Рису

Всупереч поширеній помилці, дикий рис не має прямого відношення до традиційного рису - його довгасті чорні зерна насправді є насінням вологолюбної трави Zizania aquatica, що росте в Північній Америці. Дикий рис має неповторний, солодкувато-екзотичний смак з ніжним горіховим ароматом. Що ж до харчової цінності, тут дикий рис з відривом лідирує серед інших злаків! Він містить значну кількість білка (15 г зі 100, причому в дуже багатому розкладі по амінокислотах), вітаміни групи В і особливо цінний вмістом фолієвої кислоти (її тут у п'ять разів більше, ніж у коричневому рисі). У склянці дикого рису міститься денна норма фолієвої кислоти для дорослої людини. Що стосується мінералів, дикий рис містить значні кількості магнію (177 мг), фосфору (433 мг), цинку (6 мг) та марганцю (1,3 мг – це 2/3 денної норми для дорослої людини). І це ще не все – у дикому рисі вдвічі менше натрію, ніж у звичайному рисі. А насичених жирів та холестерину в ньому немає зовсім. Після стільки переваг, чи варто згадувати про те, що дикий рис до того ж є ще й цілісним злаком? Втім, має дикий рис і свої мінуси. По-перше, він досить дорогий, тому що росте лише на порівняно невеликій території в масштабах планети. А по-друге, білок дикого рису не є цілісним – у ньому присутні 18 амінокислот, але не вистачає двох – аспарагіну та глутаміну. Втім, це легко виправити - просто подавайте відварений дикий рис з бобовими (квасолею, нутом, сочевицею) - в них містяться амінокислоти, що бракують. Таким чином, ви отримаєте цілісний білок, а це представляє особливу цінність для вегетаріанців і тих, хто дотримується посту.