Традиційне поєднання, перевірене поколіннями, — груша та блакитний сир. Італійці давно переклали цю універсальну винну закуску на тісто як на тарілку – так ситніше.
Для тіста - з'єднати борошно, воду, оливкову олію, сіль та дріжджі в наступній пропорції: на 1 кг борошна - 1,5 л води, 10-15 г олії, 30 г солі та 3 г свіжих дріжджів. Для однієї піци нам знадобиться шматок тесту вагою 150-170 г.
Його потрібно розкачати качалкою на присипаній мукою поверхні в коло завтовшки 1,5 мм. Потім викласти на тісто, що розкотило, 120 г попередньо натертої моцарели і нарізану невеликими шматочками горгонзолу. Головне — не купувати для цих цілей свіжу моцарелу: натерти її не вийде, тож потрібно вибирати тверду моцарелу, придатну саме для піци.
Тепер необхідно відправити піцу до духовки, розігрітої до 180 градусів, на сім-десять хвилин. Потрібно не втрачати пильності та перевіряти піцу на готовність. Тісто має підрум'янитися, але не підгоріти, а сир розплавитися, але не перетворитися на кірку.
Як тільки піца здасться вам готовою – її можна виймати. Столовою ложкою розітріть шматочки горгонзоли, що розтанули, так, щоб вся поверхня піци покрилася тонким шаром сиру. Коринку можна залишити і без сиру. А можна й не залишати — на вашу думку.
Потім потрібно очистити від шкірки свіжу грушу. Робити це краще овочечисткою, але за відсутності такої можна зробити цю операцію і ножем. В цьому випадку треба бути вкрай обережним, щоб якнайменше м'якоті груші постраждало від чищення.
Нарізати грушу тонкими кружальцями, використовуючи гострий ніж, а краще мандолину чи слайсер. З-під останніх двох гуртки виходять рівними та найтоншими, що й потрібно в результаті. Серцевина у грушах конференц не настільки груба, щоб її вирізати. Єдине, чого варто позбутися, - це кісточок, якщо вони трапляться при нарізці.
Отриманими кружальцями покрити всю поверхню піци. Принципи суворої геометрії тут не переслідуються, тож можна дати волю фантазії: викласти з груші хоч кола, хоч зигзаги, хоч квадрати.
Нарізати піцу на шість шматків. Краще зробити це ножем для піци (у нього і рукоятка сама для цих цілей підходяща, і саме лезо із зазубринами) — шматки вийдуть рівні та акуратні, а головне, на це піде мінімум зусиль.