Рецепт, який отримав назву завдяки найсильнішим міфотворчим здібностям Зіміна. Це зовсім не сирники та зовсім не кубанські — це такі московсько-вірменські хачапурики, запроваджені до редакції Іриною Меглінською. Рецепт досить швидко пішов у народ, і зараз на ютьюбі можна навіть знайти відео, як це споконвічно козацька страва готує господиня московських вірменських рецептів Гаяни Бреїова.
Козача версія хачапурі, яка робиться з пісковим тестом і яку прийнято їсти у холодному вигляді. Крім російського можна використовувати пошехонський або будь-який інший злегка солонувато-пресний сир із радянського пантеону.
Просіяне борошно змішати з сіллю і розтерти руками з вершковим маслом до великого однорідного піску. Якщо не хочеться бруднити руки, можна використовувати міксер із насадкою для перемішування. Вершкове масло має бути холодним. Так простіше домогтися однорідності піску, без маслянистих грудок, які потім підтануть та нароблять тісту шкоди.
Влити у вершково-пшеничний пісок молоко та замісити тісто. Підсумком праці має стати ледь лискучий грудок, що не прилипає ні до рук, ні до столу, ні до миски. Якщо тісто липне, додайте|добавляйте| муки|борошна|. Готове тісто на півгодини треба покласти в холодильник, щоб глютен, що міститься в борошні, вступив у необхідні для еластичної текстури тесту хімічні реакції з рідиною.
Перед приготуванням пирога дістати тісто з холодильника, дати трохи постояти при кімнатній температурі, розкотити і викласти тонким шаром на деко. Чим тонше буде шар, тим краще результату.
Сир натерти на великій тертці і змішати з|із| давленим часником і яйцями. Цю суміш рівномірно викласти поверх тесту. Чим товстішим буде шар, тим краще для результату.
Поставити лист у духовку, розігріту до 180 градусів, на двадцять-тридцять хвилин. Готовий пиріг нарізати на маленькі прямокутні шматочки і дати їм охолонути.