Цей чатні чудово підходить до дичини (замість брусничного варення), до вареного м'яса, просто до білого вареного рису. Він скрасить мляві будні вегетаріанців і тих, хто постить. Оцту в ньому, як можна бачити, небагато, але ті, кому шкідливий оцет, нехай їдять з обережністю. Гостроту створює не оцет, а все інше. Чому краще сухий інжир — бо надто свіжий має тенденцію розваритись у кашу, а ми хочемо зберегти дрібні, як цукатики, шматочки. Якщо немає коричневого цукру, можна замінити білим. Якщо не дістали червоного оцту – можна білий, якщо й цього немає – можна яблучний. Бальзамічний не брати!
Журавлину промити. Розрізати навпіл кожну інжирину та настригти ножицями або нарізати ножем на невеликі шматочки (кожну половинку на 6 шматочків). При цьому краще брати сухіший, старіший інжир, а не свіжий. Цибулину середнього розміру дрібно нарізати. З половини лимона дрібно зрізати цедру, сік натіче сам. Приблизно 5 сантиметрів завдовжки імбир (шкірку зняти) теж дрібно порубати.
Усі інгредієнти покласти в широку каструлю, довести до кипіння, помішуючи, та варити на малому вогні 30 хвилин. Ні, не треба давити журавлину ложкою! Яка лусне, та й лусне, яка збереже цілісність — так тому й бути. Якщо вмієте стерилізувати і хочете зберегти чатні, зараз же й стерилізуйте, а якщо ні, то поставте в холодильник - тиждень чатні простоїть як новеньке, а може бути й більше, я не перевіряла. Воно з'їдалося.