Хумусом араби називають турецький горох нут. З якого, власне, і роблять цей найпростіший кочівницький соус, в який можна мачити коржики, овочі, сир – та що завгодно
Замість консервованого нуту можна взяти 200 г сухого: його треба замочити на ніч у холодній воді, потім добре промити, знову залити водою у співвідношенні один до чотирьох - і варити без додавання солі мінімум півтори години.
З банки з нутом злити рідину - вона ще знадобиться. Сам нут добре промити і перекласти в миску (кілька горошин залишити для прикраси). Вичавити за допомогою соковитискача або просто руками невеликий лимон. У ступці потовкти кумин в пудру, часник дрібно нарізати
У чашу блендера висипати нут, додати три столові ложки оливкової олії, кумін, лимонний сік, часник, сіль та пару столових ложок рідини із банки з нутом. Перемішати все це у блендері до утворення густої однорідної маси
Кунжутну пасту тахину добре перемішати: буває, що паста в банці зверху рідше, ніж унизу. Додати три столові ложки тахіни до майже готового хумусу і знову збити. Спробувати: якщо потрібно, додати тахіни, а якщо суміш сухувата – нутової води. Результат прибрати на годину, а краще дві в холодильник: хумус повинен охолонути і настоятися
Обсмажити на розігрітій сухій сковороді кедрові горішки приблизно хвилину. Потім на їх місце викласти пити і теж злегка обсмажити, щоб вона стала хрумкою. Викласти хумус у тарілку, в якій він подаватиметься, додати половину столової ложки олії і прикрасити кедровими горішками і залишеним нутом.
Посипати хумус щіпкою кайенського перцю і дрібно нарізаною зеленню. Подавати з пити, оливками, помідорами, огірками та іншими овочами та зеленню, які потрібно буде макати у хумус