Рецепт з книги Олени Долецької «Про варення»
Абрикоси вимити, висушити, розрізати навпіл, кісточки викинути. Чисті половинки зважити, засипати в тазі цукром, потрясти його.
Коли абрикосовий сік нарешті розтопить цукор (залежить від сорту та стиглості фруктів), відправити таз на перше варіння. Вогонь маленький, увага висока. Якщо плоди соковиті, сироп почне додаватись буквально на очах. Чудовий знак! Потрясти таз і закрутити його так, щоб піночка зібралася до центру — зняти її всю без залишку, вимкнути вогонь і дати варенню відпочити. Годину-дві або до ранку, вам вирішувати.
Абрикостки залити окропом і залишити на дві години. Ядра потім легко вискакуватимуть зі своїх шкурок — досить просто стиснути їх пальцями з боків.
Друге варіння. Поки чекаємо появи бульбашок, кілька разів кружляємо таз. Сироп поступово густіє, стає янтарно-теракотовим, аромат - медовим, з гострою нотою. Зібрати всю пінку, закинути ядра абрикосток, столову ложку тонко нарізаної цедри лимона та натертий на дрібній тертці мускатний горіх. Перевірити сироп на краплю. Вийшла ідеальна лінзочка? Вимкнути вогонь.
До абрикосового варення заварити терпкий Іван-чай або сенчу, подавати сирні міні-ватрушки, безе з мигдальним кремом або черемховий торт.